top of page
Роман, 16 років, Кременець
Про кохану дівчину

Сьогодні вони забрали Фаню. 

Я не можу передати свої почуття. Я відчуваю, що це дуже важко, соромно. За людей, які дивляться на це байдуже або зловтішаються. «Що, йому шкода євреїв? Ідіот!»

Особисті стосунки

Хіба Фаня гірша за вас?.. Єдина дівчина, з якою я завжди був відвертим. Як чудово мати друга, який розуміє тебе і відчуває те саме, що і ти. Вона була хорошою дівчиною і сміливою. Коли її забирали, вона стояла, високо тримаючи голову...

Фаню, знай, що я пам’ятаю про тебе, я не забуду про тебе, і одного дня я помщуся. Моє «перше кохання», яке залишило найчистіші спогади. Вона була моїм ідеалом.

Між людьми різного походження подеколи були складні взаємини, а нацистська пропаганда всіляко підживлювала між ними ненависть.

Молодь ставала свідком, а інколи й співучасником принижень і цькувань. Однокласників, друзів, коханих оголосили «гіршими за інших людей», бо вони були іншого походження. У цьому дітей і підлітків подеколи переконували їхні батьки, забороняючи дружити чи просто спілкуватись, шкільні вчителі, лікарі, продавці у магазинах тощо. 

Водночас чимало людей не сприймали «нового порядку», за яким переслідуванню, дискримінації і вбивству підлягали євреї та роми лише за фактом свого народження. Такі люди переховували євреїв і ромів, допомагали їм отримати фальшиві документи й втекти до безпечніших місць тощо. Проте діти та підлітки могли зробити для порятунку інших дуже мало. 

Які почуття в Романа, судячи з його щоденника?

Як він описує власне ставлення до різних людей

в тій ситуації?

Для чого він записує ситуацію в щоденнику?

Що для нього може бути найскладнішим?

Перегляньте відеоісторію ​Анни, яка стала свідком вбивства охоронця синагоги

(с) Stories that Move. Більше історій тут.

Від чого залежить проживання досвіду свідка? Як це може впливати на нас як свідків?

Якою може бути роль свідка? Чим можуть/не можуть допомогти свідки?

Що відчувала Анна під час і після нападу? Чому, на вашу думку, синагога завжди охоронялася? Як Анна почувається зараз, згадуючи ці події? Як описує своє ставлення до них? Що для неї найскладніше?


В чому важлива відмінність досвідів Романа та Анни?

Як можна допомогти тим (нам), хто стали свідками трагедії?

bottom of page