Арон, 16 років, Печора
Про те, як Арон рятував людей із табору
Арон Кутерман у таборі Печора став провідником, бо знав потаємні лазівки, стежки і маршрути. За спогадами в’язнів, Арон двічі виводив із Печорського табору євреїв (загалом тридцять осіб) і двічі повертався назад, щоб допомогти іншим. Третя спроба завершилась невдачею: Арона схопили і стратили румунські жандарми.
Арон Кутерман не залишив після себе спогадів. Про нього знаємо лише з розповідей інших людей, яким пощастило вижити. Зокрема відомо про те, що після війни Арон мріяв стати скрипалем.
Діти-помічники
Дітей і підлітків окупанти також ув’язнювали у таборах і гетто, нарівні з дорослими їм загрожувала смерть. Проте часто саме діти могли допомогти своїм рідним і решті в’язнів. Вони були менш помітними, могли пролізти у вузький лаз і вибратись за межі табору або гетто. Дітям більше співчували та охочіше допомагали, менше перевіряли. Вони могли випросити, виміняти або вкрасти їжу, ліки, одяг, а іноді і зброю.
Часто саме діти встановлювали контакти із людьми, які допомагали євреям втекти до безпечнішого місця.
Провідник постійно ризикував власним життям, маршрут необхідно було вивіряти, а перехід із групою означав ще більшу небезпеку.
Деяким дорослим вдалося вижити завдяки відчайдушності таких дітей, їхньому бажанню допомогти старшим, які виявилися безпорадними.
Перегляньте відеоісторію Сураї про допомогу біженцям на вокзалі Вестбанхоф, її мотиви, що спонукали дівчину до цього
(с) Stories that Move. Більше історій тут.
Чи доводиться сучасним дітям допомагати дорослим боротись за виживання? Що впливає на їхні рішення?