Зельма, 17 років, Чернівці
Про творчість
selma_mr.jpg

Зельму ув’язнили в чернівецькому гетто, і навіть там вона писала вірші. Один із її останніх творів має лише одну строфу:

 

Трагічне

 

Це найстрашніше – сліпо віддаватись

і бачити, що зайва ти. 

Вже ні на що не сподіватись, 

як дим у безвість відійти.

23.12.1941

 

Червоним олівцем нашвидкуруч дописано: «Я не мала часу закінчити. Шкода, що ти не захотів зі мною попрощатися. Всього найкращого. Зельма».

Творчість і війна

Незважаючи на приниження та поневіряння, багато переслідуваних під час Голокосту євреїв відчували потребу у мистецтві та літературі. Одні намагались документувати довколишню реальність, інші ж навпаки – намагались від неї втекти, не згадуючи у своїх творах про Голокост і війну. Творчість ставала свого роду терапією та способом боротьби з психічними травмами.

 

Після війни для декого із тих, хто пережив Голокост, мистецтво стало єдиним можливим способом розповісти про свій досвід. Єдиним спогадом про деяких митців, однак, залишилися їхні твори, котрі пережили власних авторів. 

Дізнатись більше

Чи можуть мистецтво чи хобі зарадити упередженням та дискримінації?

Еліас з Данії розповідає про випадок під час його гри у футбол із друзями.

В плеєрі натисни        щоб обрати українські субтитри.

Screenshot%20(11)_edited.png

(с) Stories that Move. Більше історій тут.

Обрати іншу історію